Оцінювання здобувачів освіти 1-4 класів НУШ:

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів відбувається відповідно до Державного стандарту початкової освіти.

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти затверджені наказом МОН України від 13.07.2021р. №813.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Об*єктами оцінювання є результати навчання учня, у тому числі процес їх досягнення ним. Два різновиди результатів навчання:

• об*єктивні – знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв*язки й відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов*язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі;
• особистісні надбання –  активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення.

У 1-4 класах вчителі використовують два типи оцінки:

• оцінювальне судження – це вербальна оцінка;
• оцінювальне судження із зазначенням рівня результату – рівнева оцінка.

У 1–4 класах особистісні надбання оцінюються вербальною оцінкою. У 1–2 класах об*єктивні результати – вербальною оцінкою. У 3–4 класах об*єктивні результати – рівневою оцінкою (за вибором закладу освіти на підставі рішення педради).

Вербальну й рівневу оцінки вчителі виражають як усно, так і письмово.

Для рівневої оцінки є 4 рівні:

• початковий (П);
• середній (С);
• достатній (Д);
• високий (В).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти:

 Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня, інших носіях зворотного зв*язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Особливості:

• починається з перших днів навчання в школі і триває постійно;
• спрямоване на з*ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем матеріалу та на запобігання утруднень на подальших етапах навчання;
• учителю треба постійно спостерігати за динамікою розвитку особистісних якостей учня, рівня сформованості навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяти формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок;
• рівноправний діалог між учнем та вчителем;
• зазвичай розпочинають із самооцінювання учнем своєї роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату вчителем. Важливо: учитель озвучує своє оцінювальне судження лише після того, як учень висловив свою думку;
• потрібно перевіряти кожну письмову роботу учня, аби краще збирати дані про навчальний поступ дитини і планувати диференційовану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених та попередження можливих утруднень.

Алгоритм формувального оцінювання:

1. Формулювання об*єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання (якісних характеристик результату навчання).
3. Формування суб*єктної позиції учнів під час оцінювання.
4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати свою навчальну діяльність (рефлексія).
5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Для співвіднесення навчальних дій учня з етапами досягнення результату в навчальній діяльності слід використовувати рівні реалізації навчальної діяльності:

• рівень розпізнавання об*єкта вивчення;
• репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях;
• продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях;
• продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених із певним ускладненням (щодо типової) навчальних ситуаціях.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року вчителі проводять тематичні діагностувальні роботи.

Форми діагностувальних робіт:

• Діагностувальні роботи можуть містити усні (переказ, власне висловлення тощо), письмові (списування, диктант, тестові завдання й ін.), практичні (дослід, моделювання/конструювання, практична робота тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів;
• з мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання): аудіювання (2–4 кл.), читання вголос (1–4 кл.), читання мовчки (3–4 кл.), читання напам*ять (2–4 кл.), роботу з літературним твором / медіатекстом (2–4 кл.), діалог (усно / письмово, 2–4 кл.), усний переказ (2–4 кл.), письмовий переказ (3–4 кл.), усний твір (2–4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1–4 кл.), диктант (2–4 кл.), робота з мовними одиницями (2–4 кл);
• з математики: діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого і відкритого типів, та містити завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису й порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів / рівностей / нерівностей, розв*язування рівнянь, уміння розв*язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо. Водночас учитель може проводити діагностувальні роботи для перевірки одного з результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв*язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень.
• з інтегрованих курсів, які охоплюють природничу, соціальну і здоров*язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі: тестові завдання закритого і відкритого типів, практичні роботи з мапами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється уміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором не проводяться.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета учитель визначає самостійно під час складання календарно-тематичного плану. Проте такі роботи планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу. Також на день може бути проведена лише одна діагностувальна робота.

Результатами оцінювання діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання вчителі фіксують в зошитах для діагностувальних робіт або на аркушах із роботами.

Якщо учня не було в школі в день діагностувальної роботи, то в інший день він її не пише.

Після діагностувальної роботи вчителі початкової школи проводять урок, аби надати зворотній зв*язок щодо прогресу учня для усунення утруднень.

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Під час підсумкового оцінювання вчитель зводить результати навчання учня за рік.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є результати діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, спостереження вчителя під час формувального оцінювання. Отже підсумок за рік враховує динаміку досягнення того чи іншого результату навчання.

Проводять підсумкове оцінювання вчителі за 10–15 днів до кінця навчального року. Якщо учні / їхні батьки хочуть покращити результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу.

Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів. Наприкінці 4 класу проводять державну підсумкову атестацію. Її результати не впливають на підсумкову оцінку за рік, ДПА в 4 класі проводять тільки для моніторингу.

Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується учителем у свідоцтві досягнень. Документ розроблений окремо для кожного циклу навчання. У документі надається розгорнута характеристика результатів навчання учня, здобутих протягом навчального року. Свідоцтва досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».

 Оцінювання здобувачів освіти 5-6 класів НУШ:

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів відбувається відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів закладів загальної середньої освіти затверджені наказом МОН Украіни від 01.04.2022р. №289.

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об*єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання. 

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.          

Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. 

 Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів. 

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру. 

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу. 

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)». 

При оцінюванні рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров*я.

Нижче запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання, які є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів,  які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Оцінювання здобувачів освіти 7-10 класів:

Критерії оцінювання та орієнтовні вимоги навчальних досягнень учнів 7-12 класів закладів загальної середньої освіти затверджені наказам МОН України від 13.04.2011р. №329 та від 21.08.2013р. №1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19.08.2016р.).

Оцінювання навчальних досягнень здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об*єктами, виготовлення виробів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань;
• сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• вміння виявляти проблеми та розв*язувати їх, формулювати гіпотези;
• самостійність оцінних суджень.

Обов*язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу. Результати навчання учнів позначаються цифрами від 1 до 12 за 12-бальною шкалою.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. 

Семестрове оцінювання здійснюється на основі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка необов*язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом року, важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення та уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. 

Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

Для дітей з порушеннями зору особлива увага приділяється визначенню оптимальних можливостей практичного використання зорових функцій кожним учнем, особливостей зорового сприймання наочно-дидактичного матеріалу шляхом проведення спеціальних занять з розвитку зорового сприймання, дозування зорового та фізичного навантажень, підбору оптимальної оптичної (луп, електронних збільшувачів тощо) та неоптичної (спеціальних зошитів, контрольних тестів з друкованою основою тощо) корекції, використання комплексів вправ зорової гімнастики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи:

Корекційно-розвиткові заняття, групові та факультативні заняття за рішенням педагогічної ради закладу освіти не оцінюються. Предмети варіативної складової навчального плану, курси за вибором оцінюються згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.